Перейти до основного вмісту

Усе про імунітет

Імунітет — складна захисна система організму. Наука, що вивчає його особливості, дуже молода. А тому ми хоч і знаємо про принципи його роботи, проте вони й досі не досконало вивчені. Іноді навіть у вчених виникають питання, на які поки що не знайдено відповіді.

Втім, нам точно відомі завдання імунної системи — вони полягають у тому, щоб розпізнавати та знищувати чужорідні клітини, які потрапляють до організму віруси та бактерії, а також формувати імунологічну пам’ять. Остання дає змогу швидко реагувати на хвороботворні чинники в майбутньому.

Імунна система — дуже чутливий «механізм». Вона починає реагувати відразу ж, як тільки чужорідні мікроорганізми проникають в організм людини. До речі, зробити це не так просто, адже насамперед бактеріям та вірусам необхідно пройти першу «лінію оборони» від імунної системи, що складається з нашої шкіри та слизових оболонок. Більшість організмів відсіюються ще на цьому етапі, тому всередину прориваються лише найстійкіші й цілеспрямовані. Щоб розуміти, як із ними боротися, і як допомогти своєму тілу швидше впоратися зі шкідниками, необхідно знати якнайбільше про імунітет.

Як працює імунітет?

Імунна система — це «об’єднання» органів, клітин та тканин, які разом забезпечують розвиток імунної відповіді. До центральних органів належить кістковий мозок та вилочкова залоза (тимус), саме в них відбувається дозрівання клітин, які заведено називати «імунокомпетентними». Крім цього, є ще й периферичні органи, у яких функціонують зазначені клітини — це селезінка, мигдалики, лімфовузли, лімфоцити під слизовою оболонкою тонкого кишечника.

Для чужорідних мікроорганізмів у тілі людини передбачено багато перешкод. Це й зазначений епідерміс, що складається з 5 шарів, та слизові оболонки. А також:

  • Сальні та потові залози — у складі містяться компоненти, які згубно діють на бактерії.
  • Шлунковий сік — кислота є серйозним бар’єром.
  • Лімфатичні вузли — реагують на проникнення бактерій запаленням, затримують їх поширення в кровотік, внутрішні органи та тканини.

Головні клітини імунітету — це лімфоцити. Частина з них знаходиться в крові, проте основна маса розподілена в тканинах і постійно оновлюється (рециркулює). Кожен із лімфоцитів має спеціальні рецептори, завдяки яким вони можуть відслідковувати зміни в клітинній структурі. Як тільки вони будуть виявлені, клітини знищуються. Упродовж дня лімфоцити постійно «мандрують» між кров’ю та тканинами.

Виділяють дві теорії реакції імунітету:

  1. Клітинний тип імунної відповіді. Це знищення вірусів, бактерій та інших внутрішньоклітинних інфекційних агентів.
  2. Гуморальний імунітет. Відповідає за захист позаклітинних «порушників», таких як стрепто-, стафіло-, пневмококи. Формування імунітету здійснюється з допомогою імуноглобулінів — специфічних антитіл.

Зазначається, що це форми реагування взаємопов’язані і є антагоністами. Підвищене вироблення імунітету клітинного типу, а точніше його стимуляція, неминуче б’є по гуморальному, придушуючи його чинники захисту, і навпаки.

 

Ознаки порушення імунітету

Головна ознака того, що імунітет не справляється зі своїми завданнями, — це факт захворювання. Він сам собою свідчить про те, що система захисту не спрацювала належним чином, або ж збудник виявився занадто сильним.

При імунодефіциті людина більше схильна до негативного впливу вірусів, бактерій та інших «порушників порядку» всередині організму. Варто згадати, що існують деякі генетичні чинники, які призводять до порушення роботи імунної системи:

  • Мутації, що пригнічують (відключають) рецептори або молекули, які передають сигнали при розпізнаванні чужорідних організмів.
  • Мутації, які призводять зазначені рецептори до постійно активного стану.

Перший тип сприяє виникненню імунодефіцитів, другий — призводить до запальних реакцій, що впливають на розвиток деяких патологій (астми, алергії, артриту та ін.).

Якщо ж уроджені мутації в людини не виявлено, необхідно звернути увагу на ознаки набутого імунодефіциту. Вважається, що можна говорити про «знижений» імунітет людини, якщо:

  • пацієнт переніс понад два синусити або шість отитів за рік;
  • страждає на часті вірусні та бактеріальні захворювання;
  • є проблеми зі шкірою — фурункули, карбункули, абсцеси;
  • виявляються часті епізоди грибкових уражень — молочниця, грибок нігтів, шкіри, слизової;
  • збільшуються лімфатичні вузли;
  • антибіотикотерапія не допомагає впродовж двох місяців;
  • є мікровузли чи артрит;
  • трапляються часті рецидиви захворювань сечостатевої системи та ЛОР-органів;
  • відзначається погане загоєння ран.

При поєднанні кількох пунктів людині варто звернутися до імунолога, щоб визначити причини порушень. Не варто ґрунтуватися на самодіагностиці та сподіватися виключно на самолікування. На сьогодні виділяють понад 350 видів імунодефіцитів — від легких ступенів і до вкрай важких, з грізними (аж до летального) наслідками. Саме тому потрібно довірити діагностику імунної системи спеціалісту, не чекаючи на ускладнення.

Що стосується епізодів застудних захворювань, допомогти імунним клітинам впоратися з недугою може фітопрепарат Імупрет®. Екстракти семи рослин в основі препарату перешкоджають поширенню інфекції, зміцнюють імунітет, захищають від ускладнень та рецидивів.

 

Діагностика імунітету

Діагностика імунітету проводиться вузькопрофільним лікарем — імунологом. Втім, на первинні аналізи може спрямувати навіть терапевт чи сімейний лікар.

Про стан імунної системи говорять білі клітини крові — лейкоцити. З цієї причини пацієнтові пропонують зробити клінічний аналіз крові з лейкоцитарною формулою. Перевіряються також і лімфоцити, адже їх різновиди відіграють ключову роль у виборі імунної відповіді, клітинної чи гуморальної.

Перевірка імунітету не обходиться без загальних імуноглобулінів. Вони показують гуморальний імунітет та поточний стан пацієнта:

  • IgM — зростають під час гострого запалення або загострення хронічного захворювання.
  • IgG — підвищуються в процесі одужання.
  • IgA — підвищені показники в деяких випадках можуть вказувати на затяжний перебіг хвороби та навіть ураження слизових оболонок.
  • IgE — вказують на алергічний запалення.

Крім того, лікар може направити фагоцитарну активність, інтерфероновий статус. Загальна назва всіх цих аналізів — імунограма.

У яких випадках потрібна підтримка імунітету?

Часто ми чуємо вираз «підвищити імунітет». Проте, якою б привабливою не здавалася ця пропозиція, підвищити весь імунітет одразу неможливо. Вплинути можна тільки на одну його ланку — або клітинний або гуморальний тип.

Для впливу на імунітет зараз використовується 4 типи препаратів:

  • імуномодулятори;
  • імунокоректори;
  • імуностимулятори;
  • імунодепресанти.

Для лікування застудних, бактеріальних та вірусних захворювань дихальних шляхів, а також для їх профілактики використовуються імуномодулятори. Такі, як Імупрет®. Препарат має слабонейтральний вплив, змушуючи власний імунітет людини працювати більш старанно.

Оскільки рослинний препарат практично не має побічних ефектів, він може застосовуватися, як профілактика в сезон застудних захворювань (з вересня по травень), а також для лікування захворювань дихальної системи, синуситів, фарингітів, тонзилітів. Застосування Імупрет® вже з перших симптомів дає змогу полегшити перебіг захворювання та прискорити одужання. Після полегшення симптомів він може застосовуватися тривалим профілактичним курсом.

 

1. Колесников А.П. С иммунитетом на "Вы" \\ Всероссийский экономический журнал ЭКО, 2006, с 179-188

2. Меджитов Р., Джаневей Ч. Врожденный иммунитет. \\ Казанский медицинский журнал, 2004 - Том 85, №3 - с. 161-167a