header banner articles

Чи небезпечний хронічний фарингіт?

Хронічний фарингіт вважається одним із найпоширеніших хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів. Він не лише погіршує якість життя, а й може призвести до запальних процесів нижніх дихальних шляхів. Грамотна та своєчасна медична допомога допоможе запобігти розвитку ускладнень!


Що таке хронічний фарингіт?

Хронічний фарингіт — це запальний процес, що розвивається в м’яких тканинах задньої стінки горла. Він може розвиватися через вплив бактерій, вірусів або грибкової мікрофлори, а може виникнути внаслідок постійного подразнення. І зараз йдеться не про вплив травми, а про хімічні та температурні подразники. Хронічний фарингіт часто зустрічається в курців, як професійне захворювання в співробітників лабораторій (вони працюють із леткими кислотами та лугами), працівників гарячого цеху та пральні (постійна дія пари).

Також лікарю, який займається лікуванням хронічного фарингіту, потрібно розпитати про захворювання серцево-судинної системи, ШКТ, адже багато патологій можуть призводити до появи хронічного атрофічного або катарального фарингіту.

Слід зазначити й поєднані інфекції, які можуть виникати при такому захворюванні. Наприклад, вірусна інфекція нерідко «відчиняє ворота» для бактеріальної флори. Фарингіт хронічний небезпечний тим, що постійна присутність патогенних мікроорганізмів негативно впливає на імунітет.1


Симптоми та ознаки фарингіту

Симптоми хронічного фарингіту кожен відчував хоч раз у житті. До них належать:

  • дискомфорт у горлі, постійне бажання «проковтнути грудку»;
  • сухість та першіння, які не пропадають після ковтка води;
  • бажання відкашлятися, ніби в горлі скупчився слиз;
  • незначне збільшення підщелепних, передніх та/або задній лімфовузлів;
  • субфебрильна температура, невелика слабкість, дратівливість.

Ці ознаки фарингіту не виглядають грізними настільки, щоб людина терміново зверталася за кваліфікованою допомогою. Зазвичай усе обмежується постійним гарячим питтям, льодяниками від болю в горлі або позаплановим вихідним днем. Але відсутність адекватної медичної допомоги веде лише до погіршення патологічного процесу.

Хронічний фарингіт, симптоми якого зазначені вище, відрізняється відповідно до характеру змін слизової оболонки:

  • Катаральний, при якому задня стінка горла червона і злегка набрякла.
  • Атрофічний — якщо лікар при огляді бачить блискучу, «лаковану» суху поверхню задньої стінки горла.
  • Гіпертрофічний — який супроводжується збільшенням лімфоїдної тканини (може призводити до появи болю у вухах).

Незначне підвищення температури тіла може поєднуватися із загальним погіршенням стану. Пацієнти скаржаться на слабкість, ломоту в м’язах, описують цей стан, як «передгрипозний». Зниження імунітету може призводити до частих та тривалих епізодів ГРВІ. І, звісно, ​​помітно знижується якість життя. Порушення дихання, першіння в горлі можуть бути настільки неприємними та виснажливими, що порушується сон, процес засинання затягується, а вранці немає відчуття відпочинку. Іноді об’єктивні симптоми та дані візуального огляду можуть бути не такими вираженими, як суб’єктивні відчуття самих пацієнтів.2

Загострення хронічного фарингіту може передувати появі вірусних захворювань, наприклад, краснухи або скарлатини.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.


Як визначити хронічний фарингіт?

Діагностика хронічного фарингіту хоч і здається досить простою, але потребує певних знань та навичок. Золотим стандартом вважається діагностична тріада:

  • Опитування з метою виявити всі скарги, визначити якість життя та вираженість клінічних симптомів. Перед походом до лікаря варто спробувати згадати, як давно з’явилися скарги, чи були вони раніше і з чим пов’язане загострення.
  • Об’єктивне обстеження: огляд, пальпація лімфовузлів, у разі потреби ультразвукове дослідження.
  • Лабораторні дослідження мають включати мазок із задньої стінки горла для виявлення патологічного збудника. Саме на підставі цього аналізу й базуватиметься подальша терапія.

Але в тих випадках, коли мазок або дослідження методом ПЛР не дали жодних результатів, можна скористатися методом мас-спектрометрії мікробних маркерів. З його допомогою можна ідентифікувати збудника за залишковими генетичними маркерами мікроорганізмів.3

Хронічний фарингіт, діагностика якого була проведена вчасно та в повному обсязі, добре піддається лікуванню. Краще не затягувати зі зверненням до фахівця, не займатися самолікуванням і, що важливо, не припиняти терапію після першого ж покращення (особливо, якщо були призначені антибактеріальні препарати).


Принципи терапії

Лікування хронічного фарингіту неможливе без збудника. Для цього проводиться санація порожнини рота місцевими антисептичними засобами. При вираженому больовому синдромі доцільним є призначення анестетиків, адже це дає змогу значно покращити якість життя та нормалізувати сон. Якщо до хронічного фарингіту приєднується тонзиліт, отоларинголог може призначити промивання мигдаликів.

При неефективності даних методів та/або погіршенні загального стану лікар призначає антибактеріальні препарати (у разі, якщо йдеться про бактеріальний фарингіт). Якщо в якості збудника були виявлені гриби або віруси, то призначають протигрибкові або противірусні препарати відповідно.

До складу комплексної терапії може входити й рослинний препарат Імупрет®, який має комплексну дію. Він призначається як під час загострення, так і під час ремісії хронічного фарингіту. Компоненти, що входять до складу цього фітокомплексу, допомагають зміцнити імунітет, мають м’яку противірусну та протизапальну дію. Завдяки концепції фітонірингу (саме на її основі й створено препарат Імупрет®) у кожній таблетці або краплі міститься однакова та достатня кількість ключових біологічно активних речовин лікарських рослин. Це гарантує передбачуваний ефект та клінічну ефективність препарату.


Методи профілактики

Профілактика хронічного фарингіту дає змогу запобігти розвитку загострення та значно покращити якість життя. Тому так важливо:

  • Уникати переохолодження, при перших появах неприємних симптомів одразу звертатися за медичною допомогою.
  • Зменшити вплив чинників, що провокують загострення.

Профілактика при хронічному фарингіті включає й здоровий спосіб життя, помірні заняття портом, повноцінне харчування, адекватне співвідношення роботи та відпочинку.

Пам’ятайте, що лише своєчасне звернення за кваліфікованою медичною допомогою, суворе виконання всіх лікарських рекомендацій та турбота про власне здоров’я допоможуть відсунути рецидив хронічного фарингіту!

Коваль Сергій Анатолійович
Перевірено медичним фахівцем
Коваль Сергій Анатолійович

медичний радник та менеджер з медичних питань ТОВ “Біонорика“
Магістр у галузі знань Охорона здоров'я та фармація

linkedin

1А.В.Гуров, М.А.Юшкина, О.А.Гусева Местная терапия воспалительных заболеваний ротоглотки // Трудный пациент №3, ТОМ 16, 2018, с. 41-46.
2С. Я. Косяков, И. Б. Анготоева. Неинфекционные причины хронического фарингита. Медицинский совет, №20, 2018 год, стр. 112-115.
3Соболев В.П., Карпова О.Ю., Артамонова П.С. Новые возможности лечения воспалительных заболеваний глотки. // Consilium Medicum. 2018; 20 (11): 30–32.

САМОЛIКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКIДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ´Я