Тонзиліт — це запалення мигдаликів, яке часто виникає у дітей, але може також розвинутись і у дорослих. Найчастішою причиною хвороби є різні віруси, рідше її викликають бактерії. Типові симптоми гострого тонзиліту — це біль у горлі, висока температура тіла, утруднене ковтання, набряк мигдалин (вони стають червоними, великими та помітними неозброєним оком) та лімфатичних вузлів (найчастіше — на шиї та під щелепою). У маленьких дітей запідозрити тонзиліт можна по слинотечі, що виникає через біль при ковтанні, неспокійній поведінці та відмові від їжі.
У разі частого повторення інфекцій лікарі можуть діагностувати хронічний тонзиліт. Ризик його розвитку зростає у разі неправильного лікування або перенесення хвороби “на ногах”. При хронічній формі тонзиліту можуть спостерігатися не тільки часті рецидиви, а й постійний дискомфорт у горлі, поява в мигдалинах специфічних утворень (пробок) з неприємним запахом. Загострення хронічного тонзиліту виникає від 3-4 разів на рік, хвороба негативно впливає на загальний стан імунітету та спротив організму.
Неправильне або недостатнє лікування тонзиліту може викликати різні ускладнення, що можуть становити загрозу здоров'ю.
Якщо у людини виникає тонзиліт, ускладнення можуть бути різними. Більшість з них пов'язані з агресією бактерій, що спричинили розвиток хвороби. Річ у тому, що запалення мигдалин може бути спровоковано вірусами (респіраторними вірусами, герпес-вірусами, ентеровірусами тощо) та бактеріями. І серед бактеріальних збудників одним з найбільш значущих є бета-гемолітичний стрептокок групи А, антигени якого здатні вбудовуватися в міжклітинний простір сполучної тканини та викликати розвиток аутоімунних реакцій. Останні характеризуються тим, що імунна система починає атакувати власні тканини організму. З цієї причини інфекції, спричинені бета-гемолітичним стрептококом групи А, можуть призводити до різних ускладнень гнійних та негнійних.
Найбільш поширеними з негнійних ускладнень тонзиліту є:
Пізні наслідки гострої ревматичної лихоманки включають ревматичну хворобу серця, яка призводить до виникнення клапанних вад серця. Таке захворювання може виникнути навіть через десять років після тонзиліту.
Серед інших можливих негнійних ускладнень стрептококового тонзиліту:
Також тонзиліт може викликати й гнійні ускладнення. Одні з найпоширеніших з них — це абсцеси горла. Такий стан також відомий як паратонзилярний абсцес. Він зазвичай розвивається через кілька днів після одужання та супроводжується:
У разі розвитку паратонзилярного абсцесу потрібне хірургічне лікування — видалення постраждалого мигдалика.
Інші можливі гнійні ускладнення хвороби включають:
Оскільки симптоми ускладнень виникають зазвичай через декілька днів після перенесеного тонзиліту, будь-яке погіршення самопочуття варто розглядати як привід для термінової консультації з лікарем.
Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.
Основний метод запобігати розвитку ускладнень — правильне лікування тонзиліту. Зокрема дуже важливо своєчасно виявити збудника — бета-гемолітичний стрептокок, а також своєчасно призначити антибіотикотерапію. Багато хто цікавиться, як вилікувати тонзиліт без антибіотиків, проте у разі підтвердження бактеріальної інфекції без таких ліків точно не обійтись — вони зменшують тяжкість та тривалість симптомів хвороби, а також запобігають виникненню гострих гнійних та відстрочених негнійних ускладнень. Ще правильне лікування запобігає поширенню збудника серед інших людей.
Лікування хронічного тонзиліту теж має відбуватися під наглядом лікаря. За потреби відбувається тонзилектомія — видалення мигдалин.
Важливу роль відіграє й комплексна профілактика тонзиліту — уникнення контактів з хворими людьми, регулярне миття рук, здорове та збалансоване харчування, а також відмова від шкідливих звичок. До того ж для зміцнення імунітету лікарі рекомендують добре спати та уникати стресів. Щодо того, які вживати вітаміни для підвищення імунітету, сучасна медицина рекомендує приймати рішення щодо вітамінно-мінеральної терапії лише на основі підтвердженого дефіциту.
У разі частих тонзилітів для покращення імунітету (місцевого спротиву організму) можна використовувати Імупрет®. Це препарат на рослинній основі у краплях та таблетках від відомого німецького бренду Біонорика СЕ. Він допомагає організму боротися зі збудниками хвороби та знижує ризик інфікування за несприятливих епідеміологічних обставин чи у разі контактів з хворими людьми. Водночас такі ліки не впливають на загальні функції імунної системи, тому не можуть викликати тяжких порушень у її роботі.
1Christos C. Georgalas, Neil S. Tolley, and Professor Anthony Narula. Tonsillitis. BMJ Clin Evid. 2014; 2014: 0503.
2ТОНЗИЛІТ. КЛІНІЧНА НАСТАНОВА, ЗАСНОВАНА НА ДОКАЗАХ. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ІМЕНІ П.Л.ШУПИКА УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО ЛІКАРІВ ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІВ УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ
3Косаковський А. Л., Левицька С. А. ТОНЗИЛІТ (хронічний, рекурентний, рецидивуючий): просто про складне. Вінниця 2021.