Різновиди імунітету

Низький, високий, сильний, слабкий, міцний, поганий, хороший – яких тільки позначень не дають імунітету. Однак жодна із перерахованих характеристик не існує в медичній термінології.

Давайте розберемося, яким же він буває насправді, і які типи імунітету є у кожного з нас.

Класифікація різновидів імунітету

Неможливо класифікувати види імунітету не розуміючи, як цей самий імунітет утворюється. Адже імунна система – це злагоджений механізм, кожна деталь якого має свою функцію.

Усе починається з органів. Головні органи "з імунітету" – це кістковий мозок і вилочкова залоза (тимус). Саме в них утворюються імунокомпетентні клітини, так звані «солдати» імунітету – Т-лімфоцити і В-лімфоцити. Також в імунній системі задіяні ще й другорядні (периферичні) органи. До них належать селезінка, лімфатичні вузли, мигдалини.

Наступне, що необхідно знати про механізм захисту всього нашого організму, – він буває як вродженим, так і набутим.

• Вроджений або спадковий імунітет – це особливість організму, властива йому з народження. Він буває видовим (тобто таким, який зустрічається у всіх осіб цього виду) або індивідуальним (обумовленим генетичними особливостями).
• Набутий, у свою чергу, ділиться на природний і штучний види імунітету.

Класифікація імунітету неможлива без згадування видів імунної відповіді. Їх існує три:

• Клітинний – за нього відповідають Т-лімфоцити, головні "воїни" імунної системи.
• Гуморальний – здійснюється за допомогою В-лімфоцитів.
• Імунологічна толерантність –  "порушник" розпізнається організмом, але ніякої реакції на нього не відбувається: захисні клітини не активуються, не продукуються захистні антитіла, гуморальна відповідь не розвивається.

Види і форми імунітету за антигеном. Самі собою антигени – це високомолекулярні сполуки які, при потраплянні до організму, здатні викликати імунну реакцію з імунокомпітентними клітинами або з антитілами. 

Антигени відрізняються між собою і мають свої особливості, вони здатні провокувати утворення антитіл і створювати імунітет. За походженням виділяють природні, штучні і синтетичні антигени. За характером імунної відповіді вони поділяються на:

• Тимусозалежні – коли імунна реакція залежить від Т-лімфоцитів, а точніше їхньої активної участі в процесі.

• Тимусонезалежні – для імунної відповіді залучаються В-клітини, участь Т-лімфоцитів не потрібна.

Зупинимося докладніше на деяких особливостях імунної системи.

Імунітет – вроджений і набутий 

Innate immunity – вроджений імунітет, під яким передбачають різні захисні чинники організму, обумовлені спадковістю або видовою особливістю. Вже з народження наша імунна система може знешкоджувати потенційно небезпечні або «чужорідні» патогени. До таких можна віднести, наприклад, пухлинні клітини, деякі мікроорганізми, токсини, інфіковані вірусами клітини. З ними вроджений імунітет вміє справлятися за замовчуванням, ще до того, як фактично зіткнеться із загрозою.

Фактори вродженого імунітету виступають першою лінією захисту організму. Вони містять:

1. Механічний бар'єр – це 5 шарів нашої шкіри, слизові оболонки, потові і сальні залози. На цьому етапі відсівається вже велика частина бактерій. А ті, що змогли пройти першу лінію захисту, переходять у «другий тур».
2. Гуморальні чинники – це секрет шкіри і слизових, природна мікрофлора організму, білки гострої фази і цитокіни, що містяться в слині, слизу, плазмі крові, тканинній рідині.
3. Клітинні чинники. Фагоцити і NK-клітини.

Коли всі перераховані чинники залучаються до захисту організму, розвивається запальний процес.

Набутий імунітет (його ще називають адаптивним), відрізняється від вродженого механізмами і рецепторами, які використовуються для імунологічного розпізнавання. Рецептори Т і В-клітин в цьому випадку виникають після перенесених патологій або травм, розвиваючись і набуваючи необхідних «навичок». На жаль, ці самі рецептори не можуть бути передані нащадкам, вони притаманні тільки цьому конкретному організму.

Набутий імунітет ділиться на кілька різновидів:

• Природний – різновид імунітету, набутий після хвороби, вироблена стійкість до певних вірусів і бактерій. Серед видів природного імунітету також фігурують антитіла матері, які вона передає дитині зі своїм молоком.

• Штучний імунітет з'являється завдяки вакцинації (під час якої використовуються ослаблені мікроби або їх отрути), а також сироватці (з готовими антитілами).

Протиінфекційний і неінфекційний імунітет

Розглядаючи імунітет і його різновиди, варто згадати ще два типи захисту –протиінфекційний і неінфекційний типи імунної реакції. 

Протиінфекційний імунітет – це тип набутої захисної реакції, яка спрямована на конкретного збудника. Конкретна інфекція, з якою вже знайомий наш організм, під час проникнення всередину пробуджує його захисні сили, які одразу націлюються на знищення «ворога». 

Являючи собою набутий імунітет, він також буває природним і штучним. Крім цього, виділяють такі його різновиди:

• За зв'язком зі збудником – стерильний або постінфекційний (виробляється після знищення збудника), а також нестерильний, інфекційний імунітет (існує, поки в організмі присутній його збудник, наприклад туберкульоз або сифіліс).
• За охопленням організму – загальний або місцевий, який стосується одного конкретного органу.
• За механізмом впливу – клітинний, гуморальний або загальний.
• А також за спрямованістю – проти токсинів, антибактеріальний, антигрибковий, противірусний, протипаразитний.

Неінфекційний або неспецифічний імунітет – це реакція активованих антигенами клітин (лейкоцитів, клітин строми, макрофагів), які беруть участь у захисних реакціях за допомогою цитокінів, тобто біоактивних речовин, які ними ж і секретуються.

Цитокіни мають кілька різновидів: пухлинонекротизувальні чинники, інтерферони, інтерлейкіни, хемокіни, ростові чинники. Всі вони мають різного роду ефекти – протипухлинні, антибактеріальні, ранозагоювальні (підсилюють синтез колагену) тощо.

Спадковий імунітет

Серед вроджених видів імунітету хочеться окремо зупинитися на його спадковій (видовій) формі. 

Спадковий імунітет – це закладена в геномі несприйнятливість до деяких інфекцій. До того ж ця несприйнятливість властива всім представникам даного виду, вона розвинулася в процесі еволюції. Як приклад можна навести:

• Хвороби, на які хворіє тільки людина, але не можуть хворіти тварини або птахи. До таких належить гонорея, холера, проказа, кір та інші.
• Хвороби, на які хворіють тварини або птахи, але не може хворіти людина – чума великої рогатої худоби, собачий піроплазмоз, куряча холера.
• Хвороби, на які хворіють і тварини, і людина, але не хворіють птахи. Наприклад, сибірська виразка.

Знаючи різновиди імунітету, а також принципи їхньої роботи, людина може ефективніше подбати про зміцнення і підтримку захисних сил організму.