Види фарингіту

Першіння, відчуття грудки в горлі, сухий кашель — схоже, що це фарингіт. Він виникає внаслідок запалення задньої стінки горло, а точніше її слизової оболонки, і нерідко супроводжується іншим захворюванням — тонзилітом.

У нормі фарингіт повністю виліковний, проте зволікання, неправильно підібрана тактика лікування або незавершена терапія можуть призвести до хронізації процесу. У такому випадку позбавитися патології стає набагато складніше. Щоб цього не допустити, необхідно знати, як з’являється фарингіт, яким він буває та якого лікування потребує.

Види фарингіту

Отже, фарингіт — запалення. За формою протікання його поділяють на гострий та хронічний. Гострий — це первинне неускладнене захворювання, найчастіше воно трапляється в дітей. Оскільки впродовж життя більшість дорослих переживають кілька епізодів фарингіту, в осіб середнього та старшого віку найчастіше діагностується його хронічна форма. З усіх варіантів ЛОР-захворювань хронічний фарингіт становить від 5% до 9% випадків.

Проте характер патології залежить не від віку, а від причини виникнення хвороби. Їх дві:

1. Інфекційна.
2. Неінфекційна.

Крім того, різняться і види запалення. Залежно від впливу на горло, види фарингіту поділяються на:

• Катаральний — часто супроводжує ГРЗ, являється простою формою, вираженою почервонінням та невеликою набряклістю.
• Гіпертрофічний — характеризується потовщенням слизової оболонки та збільшенням лімфоїдних вузликів.
• Субатрофічний — за цієї форми задня стінка горла вже починає атрофуватися.
• Атрофічний — слизова оболонка стоншується, пересихає.

Щоб не зіткнутися з останніми формами фарингіту, його лікування необхідно розпочинати вже за перших виражених симптомів. Наприклад, можна розпочати прийом препарату Імупрет®. Він обмежує поширення запалення, активізує імунітет та бореться зі збудниками захворювання. Імупрет® діє на всіх етапах патології, а також є профілактикою ускладнень.

Причини виникнення фарингіту

Як уже згадувалося, фарингіт має інфекційну (вірусну) ​​та неінфекційну природу. Більшість усіх звернень до лікаря в результаті фарингіту інфекційного походження (до 90 %).

Інфекційний фарингіт проявляється такими симптомами, як:

• Біль у горлі, симптоматика інфекції верхніх дихальних шляхів.
• Червоне горло, гнійний тонзиліт.
• Пухлина гортані, можливий абсцес (перитонзіллярний, ретрофарінгеальний).
• Кашель проявляється в разі вірусної (не бактеріальної) форми захворювання.

Неінфекційний фарингіт може мати різні симптоми, які залежать від виду збудника — алергії, механічної травми та ін.

Вид захворювання безпосередньо впливає на вибір тактики лікування, тому давайте детальніше пройдемося по причинам фарингіту.

Інфекційний фарингіт

Гілка першості належить вірусному фарингіту (до 70% всіх випадків захворювання). Найчастіше він розвивається на тлі зниженого імунітету, тому переважно «з'являється» в період міжсезоння. Захворювання заразне та легко передається повітряно-крапельним шляхом, що сприяє його швидкому розповсюдженню. Іноді така форма може розвиватися й тлі інших вірусних захворювань, які протікають в організмі. У такому випадку фарингіт виступає, як симптом.

До вірусних також відносять і ентеровірусний фарингіт — це знайома багатьом герпетична ангіна. Її неприємний перебіг супроводжується температурою, утрудненим болючим ковтанням, появою везикул на задній стінці горла або навіть на піднебінні. Захворювання також зустрічається під назвою везикулярний або герпетичний фарингіт. Причиною патології є вірус герпесу, який можна отримати як повітряно-крапельним, так і побутовим шляхом. Часто така форма фарингіту супроводжується нежитем.

Бактеріальний фарингіт спровокований мікроорганізмами — патогенними бактеріями. Це можуть бути стрептококи, стафілококи, гриби роду Candida, хламідії, пневмо- і менінгококи. Є безліч шляхів попадання цих бактерій в організм: від повітряно-крапельного при прямому контакті, до карієсу або запалення приносових пазух. Якщо розглядають бактеріальний фарингіт, симптоми можуть бути більш вираженими (при гнійній формі) або виявлятися менш гостро (при катаральному протіканні).

Збудник може тривалий час перебувати всередині організму, не виявляючи активності. «Запускають» його роботу супутні чинники, такі як зниження імунітету на тлі переохолодження, вживання холодної їжі або напоїв, стрес, наявність вогнищ інфекції, незбалансоване харчування та недостатня маса тіла тощо.

 

Терапія в цьому випадку залежить від виду збудника. Наприклад, при стафілококовому фарингіті застосовується антибіотик. В цьому випадку неможливо використовувати народні методи, адже вони можуть лише посилити захворювання. Те саме можна сказати й про стрептококовий фарингіт, оскільки стрептококи групи А мають найбільше значення серед збудників бактеріальної природи.

Грибковий фарингіт називається «фарингомікоз». Патологія такої природи може супроводжуватися ерозіями, виразками, почервонінням (еритемою). У цьому випадку відрізняються й симптоми, що супроводжують грибковий фарингіт: спостерігається сухість у горлі, садніння, печіння, першіння. На стінці горла може з’являтися жовтий або білий наліт. Температура найчастіше субфебрильна (між 37 і 38°C), відчувається загальне нездужання.

Неінфекційний фарингіт

Причиною неінфекційного фарингіту стають різні зовнішні подразники — алергія, дія хімічних подразників (наприклад, паління),  механічний вплив , зокрема травми.

Алергічний фарингіт спровокований алергенами. Він рідко протікає самостійно, найчастіше проявляється в парі з ринітом тієї ж природи. Спричиняти його можуть пилові кліщі, шерсть тварин, цвітіння, гриби, їжа чи ліки.

Якщо проявляється алергічний фарингіт, симптоми посилюються після безпосереднього контакту з алергеном — вдихання запаху чи пилку, вживання продукту тощо. Виявлятися стан може:

• першінням у горлі;
• свербінням у носоглотці;
• помірним болем, що посилюється при ковтанні;
• відчуттям стороннього предмета в горлі;
• частим чханням;
• виділенням прозорого в’язкого слизу з горла;
• кашлем нападоподібного характеру;
• виділеннями з носа та його закладеністю.

За відсутності адекватного лікування алергічний фарингіт може доповнитися кон’юнктивітом або ларингітом. Не варто вважати цю форму невинною, вона може призвести до досить серйозних ускладнень, серед яких атрофія слизової оболонки носоглотки, перманентне кисневе голодування, набряк Квінке.

Травматичний фарингіт виникає в результаті механічної дії на гортань або горло. Він може проявлятися, наприклад, у результаті:

• використання кисневої трубки;
• ковтання зонда;
• опіку гортані окропом;
• подряпин через гостру кістку;
• надмірне навантаження на голосові зв’язки.

Фарингіт за характером перебігу хвороби

Як згадувалося раніше, виділяють кілька форм перебігу захворювання:

1. Гострий фарингіт.
2. Хронічний фарингіт.

Найчастішою причиною гострого фарингіту є стрептококи групи А та віруси: парагрип, риновірус, Епштейна-Барр, герпес. Патологія може протікати самостійно, але найчастіше супроводжується запаленнями верхніх дихальних шляхів — ринітом, запаленням носоглотки.

У більшості випадків гострий фарингіт, симптоми якого мають яскраво виражений характер і спровокований бактеріальними збудниками, лікують із застосуванням антибіотиків.

Хронічний фарингіт переважно діагностується в людей середнього та старшого віку. Головна причина виникнення хронічної форми — це не долікована гостра, у тому числі неправильно підібрана тактика лікування, ігнорування медикаментозної терапії в разі її потреби. Серед інших причин виникнення можуть фігурувати викривлення носової перегородки, поліпи у носі, часті гайморити, риніти.

Коли мова заходить про хронічний фарингіт, симптоми частіше мляві, без різких загострень. Іноді вся клінічна картина виявляється змащеною, прояви бувають не характерними. Такий тип захворювання також підрозділяється на різні форми, залежно від ступеня ураження горла.

Вчасно розпочате симптоматичне лікування та прийом рослинного препарату Імупрет® є профілактикою переходу фарингіту в хронічну форму.

Фарингіт за типом запального процесу

Докладніше зупинимося на тому, як протікає запалення при гострих та хронічних фарингітах.

Найпростіший тип — катаральний фарингіт. Він же найпоширеніший, адже з однаковою частотою зустрічається як у дорослих, так і в дітей. Однак протікає захворювання по-різному, у маленьких пацієнтів більш виражена симптоматика, також може приєднуватися температура. Втім, основні симптоми схожі всім пацієнтам:

• дискомфорт у горлі;
• біль при ковтанні;
• відчуття «кома» чи стороннього предмета;
• осиплість голосу;
• нападоподібний (рефлекторний) кашель;
• виділення слизу з горла;
• головні болі;
• стомлюваність та дратівливість.

Катаральний фарингіт буває як гострим, і хронічним.

Гнійний фарингіт. Торкається не тільки слизової оболонки гортані, але й мигдаликів. Такий тип має вірусну або бактеріальну природу, що часто розвивається, як ускладнення катарального фарингіту. Причому відбувається це досить швидко, для переходу одного типу в інший досить 2–4 днів.

Якщо розвинувся гнійний фарингіт, симптоми можуть бути сильною інтоксикацією організму, набряком горла. Відсутність адекватного та своєчасного лікування може призвести до розвитку серйозних ускладнень, тому народні рецепти не доречні, тут потрібне обов’язкове звернення за медичною допомогою.

Серед проявів гнійного фарингіту можна назвати:

• сильний біль, навіть при ковтанні рідкої їжі;
• виражена захриплість аж до повної втрати голосу;
• явна слабкість, головний та м’язовий біль, температура;
• втрата апетиту, нудота;
• слиз із наявністю згустків крові чи гною;
• збільшення лімфовузлів;
• гнійний наліт на задній стінці горла;
• запах гнили з рота.

Наступний тип — атрофічний фарингіт. Він діагностується при хронічній формі захворювання й характеризується атрофією задньої стінки горла. Слизова оболонка витончується, а слиз, що виділяється, стає дуже густим.

При лікуванні атрофічного типу важливо усунути причину захворювання, тому доречним буде застосування фітоімуномодулятора Імупрет®. Особливо, якщо хворий має легкий тип захворювання, такий як субатрофічний фарингіт. На цій стадії атрофічний процес тільки починає розвиватися та його простіше повернути назад.

Ще один тип — гіпертрофічний фарингіт. Він також належати до хронічного, серед його особливостей можна виділити потовщення лімфоїдної тканини з утворенням виступів (гранул). Через них хворий відчуває біль, першіння в горлі, страждає від кашлю. Часто запалюється піднебіння та язичок, на стінках горла осідає велика кількість густого слизу.

При загостренні фарингіту гранули червоніють і збільшуються в розмірах, до них додаються бактерії, лейкоцити, клітини, що відмерли. Це також призводить до іншого різновиду гіпертрофічної форми — гранульозного фарингіту.

Іноді запалюється не задня стінка слизової оболонки горла, а її бічна частина, яка розташовується за мигдаликами. Тоді говорять про латерофарингіт або бічний фарингіт. Його симптоми схожі на класичні, тому самостійно діагностувати саме цей тип буває вкрай важко, краще довіритися лікарю. Бокове запалення може бути одно- або двостороннім.

Ринофарингіт

Ринофарингіт (його ще називають назофарингіт, риноназофарингіт і навіть епіфарингіт) — це катаральне запалення слизових оболонок як горла, так і носа. Простіше кажучи, це водночас і нежить, і біль у горлі з першінням та сухим кашлем.

Це одне з найпоширеніших захворювань верхніх дихальних шляхів, яке зазвичай називають просто застудою. Якщо з’явився ринофарингіт, симптоми можуть включати набряк носоглотки, почервоніння, набряк, слизові або гнійні виділення.

Ринофарингіт має переважно вірусну чи бактеріальну природу, однаково поширений серед дітей та дорослих. При своєчасному лікуванні він проходить впродовж тижня й не має серйозних ускладнень. Зустрічається також алергічний, механічний і навіть аутоімунний тип, які потребують окремого терапевтичного лікування.

Імупрет® діє на всіх етапах простудних захворювань, тому його прийом рекомендується як із перших симптомів, так і в розпал хвороби. Препарат також рекомендований для лікування ринофарингіту, тонзиліту та ларингіту.