Перейти до основного вмісту

Вірусний фарингіт — особливості перебігу, діагностика, лікування

Переважна кількість випадків фарингіту спричинена вірусами, коли хворіють і діти, і дорослі. Пік захворюваності посідає холодну пору року, так званий «епідемічний період» по ГРВІ. У лікуванні хворих часто застосовують антибіотики, хоча при вірусному фарингіті вони марні. Що дійсно може допомогти швидше одужати, так це підтримання імунної системи організму та симптоматичне лікування для збереження якості життя в період захворювання.

Основні збудники

За даними різних досліджень, частота вірусних фарингітів коливається від 70 до 85 % епізодів. Серед збудників вірусного фарингіту переважають такі:

  • риновіруси, що викликають риніт та супутній ринофарингіт (назофарингіт);
  • коронавіруси;
  • аденовіруси, які часто призводять до запалення лімфоїдної тканини в області верхніх дихальних шляхів;
  • віруси грипу, що розмножуються в усьому організмі;
  • збудники парагрипу. 

Рідше захворювання викликається такими вірусами:

  • респіраторно-синцитіальними;
  • збудники простого герпесу 1 та 2 типу;
  • ентеровіруси;
  • Коксакі;
  • Епштейн-Бар (герпес 4 типу);
  • цитомегаловірус (герпес 5 типу).

В окремих випадках призводять до вірусного фарингіту збудники ВІЛ-інфекції.

Зараження, як правило, відбувається повітряно-крапельним шляхом. Людина хвора або з безсимптомним перебігом процесу виділяє збудників у повітря при кашлі, розмові, чханні. Коли здоровий вдихає цей аерозоль, слизові оболонки його дихальних шляхів розмножуються вірусами.

Захворіє не кожна людина: на поверхні слизових оболонок носа, глотки та гортані є захисні імуноглобуліни IgA та IgM та безліч інших захисних факторів. Ці антитіла можуть пов’язувати певну кількість вірусів та нейтралізувати їх. Але часто збудники долають захисний бар’єр і проникають у епітеліальні клітини слизових оболонок. Там починають розмножуватися, спричиняють запалення та симптоми фарингіту, ГРВІ.

Існує також ризик передачі збудників вірусного фарингіту через забруднені руки. На шкірі віруси деякий час зберігають заразність, і якщо доторкнутися руками слизових оболонок (носа, рота), вони проникають в епітеліальні клітини і відбувається зараження. Особливо цим небезпечні ентеровіруси (вражають ще й кишечник), коронавіруси, збудники герпесу, грипу та парагрипу.

Чинники, що підвищують ймовірність хвороби

На ймовірність зараження та розвитку патології впливає маса факторів: підтримання здорового способу життя, дотримання гігієни та протиепідемічних правил (маска, антисептики).

Однак головними факторами вірусного фарингіту, які визначають ймовірність того, що захворювання після контакту все ж таки розвивається, є три обставини:

  1. Стан місцевого імунітету. Наскільки слизова оболонка насичена захисними антитілами, наскільки активно працюють тканинні макрофаги — клітини, що поглинають та знищують патогенні мікроорганізми.
  2. Патогенність вірусу (наскільки він здатний до подолання захисних систем організму).
  3. я Масивність зараження. Якщо під час контакту на слизову оболонку потрапить дуже багато збудників, то ніякий імунний захист такої атаки не витримає.

Відповідно, усе, що негативно позначається на стані імунітету, підвищує ризик того, що в епідемічному періоді розвивається вірусний фарингіт.

  • куріння — тютюновий та кальянний дим пересушують слизову оболонку дихальних шляхів;
  • стреси, вони знижують імунний захист організму;
  • незбалансоване харчування;
  • гіповітаміноз тощо.

І якщо деякі ризики (наприклад, контакт із масивним зараженням) ми не в змозі запобігти, то деякі причини захворювання можемо вплинути.

Як відбувається зараження

Вхідними воротами інфекції, переважно випадків, служить епітелій верхніх дихальних шляхів, чиї клітини є мішенями для респіраторних вірусів.

Така особливість призводить до того, що зараження фарингітом поєднується з одночасним розмноженням в носових шляхах, гортані. Через це гостре запалення в горлянці рідко обходиться без інших проявів ГРВІ (риніт, ларингіт).

Можливо й так, що імунітет зупиняє вірусну атаку лише на рівні носа, та й тоді не можна вважати себе захищеним. Слиз із носових шляхів, разом із вірусами, стікає по задній стінці глотки і стає причиною фарингіту.

Захиститися від зараження можна, зміцнивши імунний захист слизових оболонок. Фітоімуномодулятор Імупрет® заснований на екстрактах семи лікарських рослин, які в поєднанні один з одним м’яко стимулюють функціональні можливості імунних клітин. Слизова оболонка глотки насичується захисними імуноглобулінами IgA та IgM, покращується здатність макрофагів знищувати поглинені патогенні мікроорганізми, пригнічується надмірна запальна реакція.

Препарат виробляється в Німеччині з дотриманням принципів фітонірингу — ретельний контроль якості кожному з етапів виробництва. Прийом Імупрет® у віковій дозі 3 рази на день є профілактикою ГРВІ, включаючи і фарингіт.

Щоправда, захист не абсолютний. Хворі люди або ті, хто вважає себе здоровим, у кого протікає фарингіт без температури та помітної симптоматики, часто кашляють і чхають, не закриваючи рота. З мікро краплями вони поширюють навколо себе мільйони вірусних частинок у транспорті, кінотеатрі, офісі тощо. Масивність виділення буває такою, що заражаються всі, хто в цей момент знаходиться поряд.

Відмінності від бактеріального процесу

Крім вірусів запалення в глотці можуть викликати бактерії, рідше грибки. На частку бактеріальних інфекцій припадає близько 15 % фарингітів, але ігнорувати їх не можна, тому що тут показані антибіотики.

Проблема в тому, що ознаки вірусного фарингіту не завжди можна відрізнити від бактеріальної патології.

У клінічній практиці з метою оцінки ризику те, що причиною процесу стали бактерії, застосовується спеціальна шкала. Про ризик бактеріального походження фарингіту свідчать такі ознаки:

  1. Відсутність кашлю, або, вірніше, покашлювання, на початку захворювання. Кашель може з’явитися через кілька днів, коли інфекція опуститься нижче й розвивається трахеїт, бронхіт.
  2. Відсутність виділень із носа. Вхідними воротами для ГРВІ найчастіше служать носові ходи, тому часто передують вірусний фарингіт, ознаки риніту є — закладеність носа, соплі.
  3. Біль при ковтанні їжі. Викликається збільшеними мигдаликами (бактеріальний тонзилофарингіт). Водночас для вірусної інфекції характерні біль та першіння, які не посилюються від ковтання їжі.
  4. Збільшення та болючість лімфатичних вузлів на передній поверхні шиї, у підщелепній ділянці. Віруси стають метою гуморальної ланки імунітету (для антитіл). Бактерії ж більше перевантажують клітинний імунітет, тому в процес й залучаються органи лімфатичної тканини.
  5. Гарячка вище 38 градусів протягом доби та довше. Подразнюючої ​​дії вірусів не вистачає, щоб спричинити сильне підвищення температури, це також буває причиною того, що вірусна інфекція спричиняє фарингіт без симптомів гіпертермії. Бактерії навпаки, служать серйозним подразником: вони виробляють екзотоксин, а після своєї загибелі викидають ендотоксини. Подібне відбувається й тоді, коли макрофаг гине при спробі перетравити поглинених мікробів: у тканині викидаються біологічні активні речовини, що посилюють запалення.

Якщо у хворої людини виявляються три з перерахованих п’яти симптомів, то можливість бактеріального фарингіту досить висока, щоб звернутися до лікаря.

При огляді горла лікар може більш точно сказати, це симптоми вірусного фарингіту або бактеріальне запалення: якщо інфекція мікробна, стрептококова, то на піднебінних дужках буде видно точкові крововиливи. Також буде змінено мигдалини: пухкі, набряклі, з ознаками гнійного процесу.

Діагностика

Неабияке значення в діагностиці вірусного фарингіту грає оцінка симптомів:

  • біль у горлі, що посилюється при «порожньому» ковтанні;
  • першіння, садіння в горлі, через яке виникає не те щоб кашель, а покашлювання, людина прочищає горло;
  • симптоми інших ГРВІ — нежить (риніт), зміна голосу (ларингіт);
  • нормальна температура чи субфебрильні показники — до 37,5–37,8оС;
  • при ковтанні їжі біль не посилюється.

Гострі явища, як правило, схожі самі собою через 3–5 днів.

Труднощі можуть виникнути при тривалому або ускладненому перебігу процесу. Тоді, щоб розібратися, чи це бактеріальний вірусний фарингіт, діагностику доповнюють мазком із горла. Зразок перевіряють на антигени бактерій, роблять посів. Негативний результат вказує, що причиною запалення глотки все ж таки стали віруси.

Особливості ведення вірусного фарингіту при вагітності

Після зачаття імунітет жінок трохи слабшає. Це потрібно, щоб плід не відторгався, але такою нагодою користуються і збудники ГРВІ.

Лікувати вірусний фарингіт у вагітних непросто. Потрібно обережно підходити до вибору ліків, адже активні компоненти багатьох із них можуть нашкодити плоду. Тому краще займатися профілактикою вірусних інфекцій: уникати скупчень людей, не нехтувати маскою. Зміцнювати імунітет на етапі планування вагітності.

Якщо захворіли, для лікування можна застосовувати полоскання горла злегка підсоленою водою, теплими відварами та настоями лікарських трав із протизапальною дією (наприклад, ромашка). При сприятливому перебігу симптоми проходять за кілька днів.

Проте при розвитку першіння, покашлювання та болю в горлі краще звернутися до лікаря для діагностики та лікування. Адже під маскою вірусного фарингіту під час вагітності можуть протікати інші інфекції. Такі, як кір, небезпечні для плода.

 

1. Melker R. «Prescribing patterns for respiratory tract infections: Dutch data from international perspective». In: Program and abstracts of the 3rd International Meeting on Upper Respiratory Tract Infections. Crete, 1997, S1.

2. Haddad, James D et al. «Empiric Treatment for Acute Pharyngitis.» American family physician vol. 100,11 (2019): 713–714.

3. Інструкція із застосування Імупрет®.