Тонзиліт і запалення мигдаликів

Попри свій невеликий розмір, мигдалики огорнуті великою кількістю міфів та легенд. Хтось рекомендує їх видаляти після першого запалення, а хтось називає мигдалики головними захисниками проти інфекції.

Запалення в тканині мигдаликів називається «тонзиліт» і його можна лікувати. Не обов’язково відразу позбавлятися органу, тим більше, що мигдалики створені для захисту.

Наскільки небезпечний тонзиліт?

Тонзиліт — це запальний процес, який розвивається в мигдаликах. Найчастіше уражається піднебіння, але в патологічний процес можуть залучатися й інші (наприклад, язична чи трубна частини). Причин появи тонзиліту кілька:

• Інфекції, серед яких найчастіше зустрічаються стрептококи, стафіло- та пневмококи, аденовіруси, вірус Епштейна-Барра, сімейства коксаки, вірус герпесу та інші. Список настільки великий, адже лімфатичне кільце, у яке входять 6 мигдалин, є частиною центральної та периферичної імунної системи.¹
• Рідше захворювання може бути спричинене грибковою флорою. Такий тонзиліт може виникнути тільки на тлі імунодефіциту, що вже є (наприклад, ВІЛ-інфекції).

На запитання «що таке тонзиліт» можна відповісти й по-іншому. Вважається, що хронічний тонзиліт — це найяскравіший приклад розвитку осередкової інфекції, який формується у відповідь на постійну присутність патогенних мікроорганізмів. Виходячи з цього, можна виділити ряд чинників, при яких значно підвищується ризик появи запалення в мигдаликах:

• часті застудні захворювання, наявність не санованих вогнищ запалення в ротовій порожнині, носових пазухах;
• несприятливі кліматичні умови;
• стрес, переохолодження, слабкий імунітет;
• неповноцінне харчування, безбілкові дієти.

Мигдалики виконують бар’єрну функцію, перешкоджаючи заглиблення патогенних мікроорганізмів далі. Не завжди радикальні методи лікування тонзиліту (а саме видалення) допомагають розв'язати питання.

Симптоми та ознаки запалення мигдаликів

Гострий тонзиліт відомий під ім’ям «ангіна». Відповідно, до його проявів належать:

• сильний біль у горлі, утруднене ковтання;
• характерний наліт на піднебінних мигдаликах, який легко відокремлюється шпателем;
• головний біль;
• підвищення температури, ломота, слабкість, відчуття «розбитості».

Ознаки тонзиліту можуть бути іншими. При його хронічній формі клінічна картина буде трохи стерта, при візуальному огляді піднебіння гіперемоване, в піднебінні мигдалики збільшені в розмірах, а ось білястий наліт зовсім не обов’язково може бути. Тривалий рецидивний запальний процес може призвести до утворення спайок між м’якою лімфоїдною тканиною та щільнішими дужками.²

Ознаки запалення мигдаликів також варіюються залежно від форми захворювання. І саме на цьому ґрунтується класифікація:

• Катаральна ангіна (гострий тонзиліт) розвивається гостро, мигдалики гіперемовані, збільшені, а ось наліт або відсутній, або має вигляд тонкої слизової оболонки.
• Фолікулярна ангіна супроводжується характерними жовтуватими або жовтувато-білими крапками над поверхнею мигдаликів. І, звичайно, температурою, ознобом, болем не лише в горлі, а й голові, тілі, з'являється відчуття ломоти та слабкості.

При лакунарному тонзиліті білий наліт має вигляд крапок, а також невеликих «острівців»; при фібринозному ці «острівці» зливаються та можуть навіть виходити за межі мигдаликів. На окрему згадку заслуговує тонзиліт, відомий як «герпангіна». Попри поширену думку, вона викликається не вірусом герпесу, а вірусом сімейства Коксакі. Ця форма характеризується появою на поверхні мигдалин, піднебінних дужок і задньої поверхні горла дрібних червоних пухирців, які самостійно дозрівають через кілька днів. При цьому загальне самопочуття тяжке, пацієнти скаржаться на різке підвищення температури, біль при ковтанні та навіть в епігастрії.

Симптоми тонзиліту дуже різноманітні та варіюються не тільки залежно від перебігу (гострого або хронічного), але і від типу збудника. Тому так важливо перед початком терапії визначитися з причиною, яка спричинила всі перераховані вище прояви.

Чи складно діагностувати тонзиліт?

Діагностика тонзиліту проводиться на підставі скарг, фізикального огляду, анамнезу життя та хвороби. Гострий тонзиліт рідко спричиняє сумніви в досвідченого лікаря, тоді як хронічний іноді може поставити в глухий кут.

Діагностика запалення мигдалин має закінчуватися простим оглядом горла. Адже наявність вогнища хронічної інфекції не може пройти безвісти для всього організму. Тонзиліт небезпечний появою ускладнень, і найчастіше страждає серцево-судинна система, суглобовий апарат, нирки. Тому з появою однієї з таких скарг, потрібні додаткові дослідження:

• Біль у серці, швидка стомлюваність при звичному фізичному навантаженні, прискорене серцебиття.
• Біль у суглобах, скутість, зменшення обсягу рухів.
• Болісні відчуття в області попереку, набряки вранці, зміна кольору сечі. Тут не обійтися без додаткових лабораторних досліджень та консультації нефролога.

Також лікаря має насторожити підвищення температури навіть у період ремісії. Для виключення серцево-судинної патології може знадобитися консультація кардіолога, ЕКГ.

Лікування тонзиліту

При виборі тактики лікування запалених мигдаликів багато хто відразу думає про видалення. Консервативне лікування (тобто медикаментами, без радикальних методів) показано у випадках, якщо пацієнт зазначає рідкісні рецидиви, а сам тонзиліт компенсований.³ Лікарі радять промивати мигдалики, тим самим намагаються видалити механічним шляхом патогенну флору та провести санацію вогнища. Також не можна забувати й про рослинні препарати, що підвищують ефективність захисних реакцій імунітету, які пригнічують надмірне запалення, а також мають противірусні властивості, наприклад, Імупрет^®. Він використовується в складі комплексної терапії, як імунотропний, протизапальний та антивірусний засіб.

Це рослинний комплекс, у якому концентрацію активних речовин стандартизовано. Це означає, що кожна таблетка або крапля містить однакову кількість діючих компонентів. Імупрет^® використовується не лише під час загострення, а й у стадії ремісії.

Лікування запалення мигдалин може бути хірургічним. Видалення вогнища інфекції показано в тому випадку, якщо медикаментозно не вдається його санувати. У будь-якому випадку, тактику терапії вибирає лікар разом із пацієнтом.

Чи потрібна профілактика тонзиліту?

Профілактика при запаленні горла вкрай важлива, адже це єдиний спосіб не допустити загострення. Оскільки це інфекційне захворювання, необхідно:

• санувати вогнища інфекції, регулярно відвідувати стоматолога (навіть якщо нічого не болить);
• дотримуватися правил гігієни;
• стежити за повноцінним та збалансованим раціоном;
• при перших ознаках захворювання звертатися до лікаря та дотримуватися його рекомендацій.

Адекватне ставлення до власного здоров’я, турбота про себе та свій імунітет — це найкраща профілактика тонзиліту!