Перейти до основного вмісту

Лікування аденоїдів у дітей

Аденоїди — дуже поширений діагноз у практиці дитячих ЛОР-лікарів. У дорослих пацієнтів він зустрічається рідко. Аденоїди лякають багатьох батьків, адже всім відомо, що їх видаляють хірургічно.

Але розвиток медицини не стоїть на місці, усталені погляди на багато захворювань переглядаються, і сьогодні отоларингологи віддають перевагу консервативному лікуванню за допомогою таблеток, крапель та інших засобів.

Аденоїди в носі в дітей — симптоми

Більшість людей знає, що мигдалини — це пара невеликих округлих утворень у горлі, які збільшуються та покриваються нальотами під час ангіни. Їх ще називають гландами. Але насправді мигдаликів в організмі більше. Одна з них розташована в носоглотці. Вона непарна, є в кожної дитини, але з віком поступово заміщується сполучною тканиною.

Розростання (гіпертрофія) носоглоткового мигдалика — це і є аденоїди, або аденоїдні вегетації. У разі їхнього запалення лікарі встановлюють діагноз «аденоїдит».

Основні ознаки аденоїдів у дітей (симптоми):1

  • утруднення носового дихання або його відсутність;
  • виділення з носа;
  • постійно відкритий рот;
  • хропіння ночами;
  • кашель;
  • гугнявий голос;
  • неприємний запах із рота.

При виявленні аденоїдів у дітей симптоми залежать від розміру збільшеної носоглоткової мигдалини. Отоларингологи виділяють 3 ступені її гіпертрофії. І якщо за першого прояви практично відсутні, то за третього самопочуття дитини порушується настільки, що нерідко аденоїди доводиться видаляти.

Зверніть увагу: мигдалинам властиво збільшуватися у відповідь на вірусну або бактеріальну інфекцію. Оскільки вони складаються з лімфоїдної тканини, її гіпертрофія — нормальна фізіологічна реакція на захворювання. Але, якщо носоглотковий мигдалик не повертається до нормальних розмірів після одужання, лікарі встановлюють діагноз «аденоїдні вегетації».

У разі значного розростання аденоїдів у горлі в дітей симптоми можуть включати:

  • головний біль у дитини;
  • постійну млявість, стомлюваність;
  • сильну сухість у роті через відсутність носового дихання;
  • зниження імунітету і схильність до рецидивуючих застуд і ГРВІ, які проявляються запаленням органів глотки і вух — отитами, фарингітами, тонзилітами, риносинуситами.

Важливо! Неліковані аденоїди III ступеня можуть порушувати формування лицьового скелета і грудної клітки, ускладнювати прорізування зубів. Характерний зовнішній вигляд дитини з гіпертрофією носоглоткового мигдалика лікарі позначають терміном «habitus adenoides», і в такій ситуації діагностика не викликає труднощів.

Через відсутність носового дихання в організм потрапляє менше кисню — розвивається хронічна гіпоксія. Саме через неї діти з аденоїдами сонливі, мляві та неуважні, відстають у навчанні, їм важко зосередитися і виконувати завдання. Також вони можуть відставати у фізичному та психоемоційному розвитку від своїх однолітків.

Причини виникнення аденоїдів у дітей

Збільшення носоглоткового мигдалика може бути як захисним механізмом, так і патологічним процесом. Нерідко вони змінюють один одного. Основні причини аденоїдів у дітей:2

  • гострі та хронічні вірусні інфекції. Це можуть бути ентеровіруси й аденовіруси, збудники різних типів герпесу;
  • інфікування хламідіями та мікоплазмою. Ці збудники належать до атипових, оскільки вони розташовуються всередині клітин і стійкі до дії багатьох антибіотиків;
  • закидання шлункового вмісту в горло при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі. Це призводить до поширення бактерій із травного тракту в носоглотку;
  • особливості розвитку дитини. Аденоїди частіше спостерігаються в дітей із різними діатезами;
  • постійний контакт із вірусами та бактеріями в дитячому садку та школі;
  • неправильне або недостатнє лікування ринітів, фарингітів і тонзилітів, через що мікроорганізми набувають стійкості до ліків і мешкають у глотці постійно;
  • цілорічні алергічні риніти.

Зверніть увагу: у віці 3–6 років розростання носоглоткового мигдалика може бути фізіологічним і не вимагати лікування, якщо воно не викликає явних симптомів.

У рідкісних випадках лікарі виявляють у дітей новоутворення мигдалини, через що її обсяг може значно збільшуватися.

Батьки часто запитують лікарів: «Чому запалюються мигдалини?«Коли аденоїди розростаються, вони ускладнюють носове дихання і заважають нормальному виведенню слизу з порожнини носа. Він починає застоюватися і стає чудовим середовищем для розмноження вірусів і бактерій.

Також у слизу осідають різні частинки, які потрапляють всередину разом із вдихуваним повітрям. Вони підтримують запальний процес і можуть провокувати алергічні реакції. Це призводить не тільки до інфекційного, а й алергічного аденоїдиту.

Якщо в дитини на тлі постійних застуд порушена робота мукоциліарної системи (війчасті клітини, що виводять слиз) або є анатомічні особливості носової порожнини, аденоїдит розвивається набагато швидше. У такій ситуації сама носоглоткова мигдалина, яка має захищати носоглотку від вірусів і бактерій, стає постійним джерелом інфекції. Так формується замкнене коло: дитина починає хворіти все частіше й довше, і стан її поступово погіршується.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Аденоїди — як лікувати в дітей?

Сьогодні отоларингологи можуть запропонувати різні методи лікування аденоїдів — від рослинних препаратів до хірургічного втручання. Звісно, більшість батьків хочуть уникнути операції в малюка, бо навіть малотравматичне ендоскопічне видалення — це стрес, навантаження на організм і певний ризик ускладнень.

Але для кожного методу існують свої показання. Наприклад, якщо в разі аденоїдів першого ступеня достатньо просто зміцнити імунітет, то в разі гіпертрофії третього ступеня і зміни обличчя без операції не обійтися. Саме тому так важливо своєчасно звертатися до лікаря: він підкаже, чи можна вилікувати аденоїди в дитини звичайними ліками і як зупинити їхнє розростання.

Дотримання рекомендацій отоларинголога здебільшого призводить до стійкої ремісії (відсутності хвороб або загострень запального процесу), а з віком мигдалина зменшується сама по собі.

Зверніть увагу: що раніше почати лікування аденоїдів у дітей, то менше постраждає їхнє здоров’я.

Оскільки під час збільшення мигдаликів і їхнього запалення задіяно низку патологічних механізмів, терапія має бути комплексною і впливати на всі ланки запалення (інфекція, набряк, зниження імунітету). Найкраще із цим завданням справляється натуральний фітоніринговий препарат Імупрет® на основі трав від німецької фармацевтичної компанії Біонорика. До його складу входять 7 рослин, які й забезпечують лікувальні ефекти Імупрету®:

  • зменшення набряку слизових оболонок;
  • стимуляцію захисних сил організму;
  • противірусну та антибактеріальну активність.

З огляду на позитивний вплив Імупрету® на імунітет дитини, він особливо показаний за хронічного аденоїдиту, коли дуже важливо попередити рецидив хвороби та зменшити розміри мигдалини. І його ефективність у таких пацієнтів підтверджена дослідженнями.3

Також Імупрет® застосовують за гострого аденоїдиту в складі комплексної терапії та за аденоїдних вегетацій — для зміцнення імунітету та профілактики запалення мигдаликів. Його випускають у таблетках і краплях для приймання всередину, тому дозволено для застосування в домашніх умовах як дорослим, так і малюкам з 1 року.

Імупрет® від компанії Біонорика — це німецька якість фітопрепарату, ефективність, підтверджена дослідженнями, а також хороша переносимість ліків, що дуже важливо при лікуванні дітей.

Коваль Сергій Анатолійович

Перевірено медичним фахівцем

Коваль Сергій Анатолійович
медичний радник та менеджер з медичних питань ТОВ “Біонорика“
Магістр у галузі знань Охорона здоров'я та фармація

linkedin


1Спеціалізований медичний портал Health-ua.com Стаття«Ночной и утренний кашель у детей как ранний признак хронического аденоидита»

2Спеціалізований медичний портал Health-ua.com Стаття «Аденоиды и аденоидит. Подходы к лечению»

3Спеціалізований медичний портал Health-ua.com Стаття «Патология глоточной миндалины у детей и оптимизация ее консервативного лечения: результаты клинического исследования»