Ключові слова: назофарингіт, лікування, BNO 1030.
Резюме: Використання комбінованого фітонірингового екстракту BNO 1030 (Імупрет®) при хронічному назофарингіті сприяє зменшенню виразності основних клінічних симптомів і ступеню гіпертрофії глоткового мигдалика, що корелює зі зменшенням кількості аденотомій.
Вступ. Хронічне запалення елементів лімфоїдного глоткового кільця, особливо глоткового мигдалика — хронічний назофарингіт (ХНФ) — є поширеним захворюванням у дитячій популяції, що впливає на соматичний і функціональний розвиток дитини, якість життя, призводить до гіпертрофії мигдаликів та є однією з основних причин хірургічних втручань у дітей (аденотомія, аденотонзилектомія)1. В основі захворювання лежить персистуюче запалення різної, часто невизначеної, етіології, що ускладнює вибір етіопатогенетичного лікування. Ефективність лікування ХНФ антибактеріальними препаратами та інтраназальними стероїдами невисока2,3,4,5. Неефективність консервативної терапії є показом до хірургічного лікування6,7,8. Однак операція часто не вирішує проблему, оскільки симптоми утримуються у 19–26% пацієнтів9.
Обґрунтування дослідження. Хронічний назофарингіт та гіпертрофія глоткового мигдалика часто асоційовані з ураженням герпесвірусом 4-го типу — вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ), який володіє виразною лімфотропністю10,11,12. Мішенню для ВЕБ є клітини війчастого епітелію та імунної системи (Т-лімфоцити, макрофаги), що обумовлює зниження їх функціональної активності з формуванням вторинного імунодефіцитного стану, тому виникає проблема вибору препарату, який би володів комплексною дією на етіопатогенез ХНФ, асоційованого з ВЕБ. Даними властивостями володіє комбінований фітоніринговий екстракт BNO 1030 (Імупрет®). Препарат здатний стимулювати неспецифічну реакцію імунної системи за рахунок підвищення фагоцитозу макрофагів і гранулоцитів, внутріклітинного руйнування патогенів у процесі фагоцитозу, володіє протизапальною дією13. Результати рандомізованих клінічних досліджень показують його ефективність і превентивну дію у пацієнтів із захворюваннями глоткового лімфоїдного кільця, що обґрунтовує використання вказаного препарату в нашому дослідженні14–16.
Мета дослідження: визначити вплив терапії ХНФ, асоційованого з вірусом Епштейна-Барр, з використанням фітонірингового екстракту BNO 1030 (Імупрет®) на динаміку основних клінічних симптомів і пов’язані з ними покази до хірургічного лікування.
Матеріали і методи. У дослідження включено 108 амбулаторних пацієнтів з ХНФ, асоційованим із ВЕБ.
Критерії постановки діагнозу:
Всі пацієнти розділені на дві групи однорідні за віком та статтю. Середній вік пацієнтів основної групи склав 5,2 років, контрольної 5,7 років.
Пацієнтам обох груп призначалось базове лікування: ендоназальна іригаційна терапія ізотонічним розчином морської води і комбіновані краплі для перорального застосування, що містять фенілефрин (симпатоміметичний амінофілін) та хлорфеніраміну малеат (блокатор Н1-гістамінових рецепторів).
Пацієнтам основної групи додатково призначались краплі для прийому per os BNO 1030 (Imupret®) у дозуванні відповідно до віку, 6 разів на добу.
Контрольні візити (V) проводились на 5, 10 та 14 день. Під час кожного візиту оцінювалась регресія основних симптомів згідно шкали MSS (від 0 до 3 балів для кожного симптому): утруднене носове дихання (закладеність носа), виділення з носа, постназальне затікання, гугнявість, збільшеня шийних лімфовузлів, а також ендоскопічно визначались розміри глоткового мигдалика.
Результати дослідження та їх обговорення. На рисунку 1 представлена відносна динаміка регресії вираженості симптомів на 2, 3 та 4 візитах порівняно із першим візитом.
Показано, що застосування комбінованого фітонірингового екстракту BNO 1030 (Imupret®)
на додаток до базової терапії ХНФ має доведений клінічний ефект. Пацієнти в основній групі продемонстрували клінічно значуще, достовірне зменшення виразності основних симптомів (закладеність носа, гугнявість, збільшення задньої групи шийних лімфатичних вузлів) на V3 і на V4 (р <0,05). Відмінності між групами по динаміці таких симптомів як виділення з носа та постназальне затікання були не достовірні на всіх візитах (р> 0,05), що може бути пов′язано з симптоматичним впливом базової терапії.
Згідно дизайну дослідження на V4 (14-й день лікування) проводилась ендоскопічна оцінка розміру глоткового мигдалика і після комплексної оцінки стану пацієнта приймалось рішення про необхідність призначення хірургічного втручання. На рисунку 2 представлене порівняння груп по кількості прооперованих пацієнтів.
Показано, що додаткове призначення BNO 1030 (Імупрет®) пацієнтам основної групи на 14,8% зменшило необхідність виконання аденотомії: з 53,7% в контрольній групі до 38,9% в основній (р <0,05).
Таким чином, при двотижневому періоді спостереження у пацієнтів основної групи в порівнянні з контрольною відзначався «терапевтичний виграш», що дозволив оцінити динаміку захворювання як «достовірно позитивну» з 10 дня спостереження. Зменшення виразності «обструктивних» і «запальних» симптомів ХНФ корелює із зменшенням кількості оперативних втручань і дало можливість на 14,8% знизити кількість аденотомій у пацієнтів основної групи. Це дозволило визначити більш виважені покази до хірургічного лікування.
Аналіз результатів оцінки переносимості показав, що лікування переносилось добре у всіх випадках. В процесі лікування не було зареєстровано жодних побічних ефектів.
Висновки.
Використання комбінованого фітонірингового екстракту BNO 1030 (Імупрет®) при ХНФ, асоційованого з ВЕБ, сприяє зменшенню виразності основних клінічних симптомів і ступеню гіпертрофії глоткового мигдалика порівняно із пацієнтами контрольної групи.
Зменшення виразності клінічних симптомів і зменшення розмірів глоткового мигдалика корелює із достовірним, на 14,8%, зменшенням кількості аденотомій.